Олег Ребрик

Олег Ребрик проживает в городе Хмельницкий, Украина. Родной город - ХМЕЛЬНИЦКИЙ, Стара Гута, Дунаевцы, Кам.. Семейное положение Олега: женат. Знак зодиака Телец. Из открытых источников получены следующие сведения: информация о среднем образовании, карьере.

ПИШУ ИНОГДА СТИХИ. Осінь, дихає вітрами Осінь , дихає дощами Осінь , дихає тобою Ніжною такою Дівчина , що зветься любов’ю! Осінь, осінь - Все далі тебе відносить. За хмари, за обрії несе, А у калюжах листя пливе Сум у душі. Ти не зі мною сьогодні, А час за листям пливе - Все навкруги жовте! Осінь, осінь - Все далі тебе відносить. Осінь – колір розлуки, А в серці народжуються та помирають стуки. Птахи крила розкрили, Птахи в небо полетіли. А я серед дороги, Іти куди не знаю - Я все тебе шукаю - Між літом та зимою - Я хочу знов зустрітися з тобо, Дівчина , що зветься любов’ю! A остальное там »> http://www.stihi.ru/author.html?rubryk -------------------------------- Мы - зомби *** Мы все зомби Нами двигают деньги Каждый день считаем Свои чувства забываем А где же свет, почему тьма? Мы все зомби Куча дерьма! Все под одним колпаком Движемся в направлении одном Люди – куклы Форма без души – зомби! А в памяти мечты О светлой, чистой любви Но нет, уже сожгли - мосты! А в душе руины, Руки дрожат от дозы - Выгоды, ненависти! Но можно жить Но можно любить И не забыть – Чувство совести! Чувство вечности! И не считать ценности, А ЧТО завтра? На то есть судьба! Но снова, эта история Не слышим мы голос разума! Мы все зомби Нами двигают деньги Каждый день считаем Свои чувства забываем А где же свет, почему тьма? Мы все зомби Куча дерьма! ---------------------------- Що таке життя! Іноді сидячи перед вікном невеликого кафе, можна побачити багато цікавого … , або подорожуючи удвох на автомобілі … , нюхаючи квітку … , просто лежати на дивані, дивлячись в стелю … , ганяючи комарів … , рибалити на березі невеликої річки … , дивлячись на схід, чи захід сонця … , розрізняючи хмари, що пливуть по небу як кораблі … , кажучи на різних мовах … , дивлячись в очі коханої людини … , виходячи з дому, але озирнувшись … , ми всі іноді сумуємо … , шукаємо відповіді на різні питання … , заходячи в глухий кут … , згадуючи помилки … , коли хочеться повернути час назад, але розуміючи … , любов і виховання батьків … , залишаючи слід у серцях людей … , ми прагнемо до одного – ЗРОЗУМІТИ ЖИТТЯ !!!!! =============== А ты помнишь, как было А ты помнишь, как было… Как к тебе, я мчал, Как ночами, не спал, На работу - успевал, Как уходила – я возвращал… Как держала - ты меня … Слеза… и снова слеза. Новый год - разные города. Звонки из другой страны. И снова вместе - мы… Фирменный шоколад и кофе Ты была - не против … Бутылка мартини – танец, Пиво на столе! Обнимаясь, уснули мы… Коньяк, грузинское вино… Я делаю ролы. Ты бежишь с работы. Кино на двоих, не досмотрели фильм, такси Почему так сложно в жизни. А ты помнишь, как было… Как путешествовали - мы, Шум колес, дорога впереди… Как хотелось к звездам мчать мне, Только, чтоб рядом была ты! Ты ищешь радио волну. Но почем у? Я так тебя люблю! Но снова ссоры, разбрасываем ключи, жизни приоритеты. А на столе остаются лежать в тарелке конфеты… В постель кофе – зелёный чай. Всё - прощай… +++++++++++++++ Встретить меня можно ещё и в Одноклассниках!

Давним-давно в стародавньому місті жив мудрець, оточений своїми учнями. Найбільш здібний із них якось задумався: "А Чи є питання, на який вчитель не зможе дати відповіді?" і вирішив обдурити його таким чином: він пішов на луг піймав найкрасивішого метелика і сховав його між долонями, далі він вирішив так: "піду до вчителя і задам йому питання про те, живий чи метелик і якщо він відповість, що живий я стисну долонь і він загине, якщо ж він скаже, що він мертвий я разіжму долоні і він полетить, як не крути учитель виявиться не прав ... " Але коли він підійшов до вчителя зі своїм питанням, учитель не піднімаючи очей відповів: "ВСЕ В твоїх руках"